Тей яри, дзекуюци добрим ценом на берзи, польопривреднїки найвецей буду садзиц кукурицу, сою и слунечнїк. На нїх ше може заробиц и шицки хтори жадаю мац високи урожаї и добри заробок, нє саную на укладаньох до продукциї.
Вибера ше найлєпши шаца, а жеми ше дава потребне количество минералних гнойох. Парасти уж поля прешли зоз шатвопририхтовачами, розруцали минерални гной уреу и ознова жем подробели и вировнали зоз шатвопририхтовачами. Зоз Задружного союзу Войводини гваря же прешлого року шатва була драга и же тей яри то за каждого велька инвестиция, окреме же ше после зменшаня на єден завод, цени горива заш врацели на уровень з прешлого року.
НАЙ БИ БУЛО ЯК И ВЛОНЇ
Слободан Данилович зоз Вербасу зоз польопривреду ше занїма уж пейдзешат роки и обрабя коло 150 голти жеми, а польопривреда му и фах, дипломовани є инжинєр землєдїлства и заградарства.
Слободан Данилович
– Прешли рок бул барз добри, окреме добре зродзела кукурица, а после и цена була добра, а и тераз є одлична. Природа прешлого року яґод же нас сцела спашиц. Вироятно и корона вплївовала на одношеня на тарґовищу и вельке интересованє купцох за кукурицу, а добре же конєчно прешла цену од вецей як 20 динари за килу. Дас шейсц остатнї роки пред тим було бриґи з кукурицу. Кажди раз добре зродзела, алє цена була мала. Аж вецей роки була туньша познєйше, на яр и влєце, як вєшенї кед ше ю знїма з поля, и хто ю чувал и чекал цену подло прешол, остал без заробку. Тераз є уж вецей як 23 динари, з пдв є прейґ 25 динари, бо кукурици нєт анї у швеце. Я нє найлєпше прешол, бо сом часц кукурици предал такой вєшенї а теди цена була 16 динари, та кед шицко зрахуєм, штреднє сом предал по 22, скоро 23 динари – гутори Данилович.
Тей яри на польох доминантна култура будзе кукурица, а такой за ню по поверхносцох будзе соя. Купци понукаю за кукурицу нажелєно 19 динари, за слунечнїк ше понука 380 еври, и очекує ше одкупна цена од 50 динари. Сої нєт у швеце, так же єй цена зоз 43 динарох, кельо була у прешлим року, тераз пошла на 73 динари за килу. И за сою нажелєно купци тераз понукаю 50 динари за килу.
– Садзим 4 култури пре плодоряд – кукурицу, сою, жито и слунечнїк. Скорей сом садзел три култури, попри кукурици и жита садзел сом и слунечнїк. Соя ту, на нашим подручу, нє зродзи каждого року, скоро кажди треци рок подруци, бо маме таку климу, нє маме поджемни води, анї досц дижджу. Порихтани сом за шатву. Тих дньох сом закончел пририхтованє жеми, перше сом жем прешол зоз шатвопририхтовачом, вец сом розруцал уреу и ище раз прешол зоз шатвопририхтовачом. Тераз, по нєдзелї, накеди температура жеми будзе коло 10 ступнї, будзем садзиц. Перше слунечнїк, вец кукурицу и на концу сою – гутори Данилович.
Вон гвари же ше, за тераз, и жито барз добре заклада. Добре зишло, жима була блага и було надосц дижджу, так же мало влаги у жеми и добре напредовало. Тераз би було добре кед би спадло дас 15 до 20 литри дижджу.
САДЗИ КУКУРИЦУ И СЛУНЕЧНЇК
Владимир Олеар
Владимир Олеар польопривреднїк зоз Коцура, роби надосц жеми и познати є як длугорочни успишни продукователь цукровей цвикли, алє ю, пре нїзку одкупну цену и нєизвесносци коло плаценя, нє садзи уж три роки.
– Прешлого року зме садзели кукурицу и слунечнїк. Задовольни сом яки бул прешли рок, кукурица мала добру цену, предавал сом ю найвецей кед мала коло 18,5 динари. Я гевтого року вєшенї на полю олупал кукурицу и такой сом ю предавал. Одкупна цена теди була коло 15,5 динари до 17,5 динари, садзели зме Декалб, мала до 16 одсто влаги. Бул барз добри урожай. Влонї бул барз добри рок за кукурицу, потрафели зме добри сорти, а тераз було проблеми зоз зарном кукурици за садзенє. Того року продукователє нашеньковей роби попредали шицко старе шаце кукурици, а нове, прешлорочне сцигло зоз увозу пред самим садзеньом и тераз єст купиц Декалб – гутори Владимир.
Остатнї роки барз мало ше кладзе кукурицу до чардаку, векшина ю олупа на полю и такой предава, або ше да на чуванє у силосох и предава кед треба пенєжи, або кед найлєпша цена.
– Понеже нє було вчас зяри купиц Декалбу, вжал сом и новосадски файти кукурици, НС семе, 4 000, 6 000, и 3022 3023 и наздавам ше же буду добри, фаховци гваря же то барз добри шаца. Дакус вецей погноїме, та и зродзи. Жита нє мам, нє садзим даскельо остатнї роки. Посадзим слунечнїк еуралис, шаце нє таке драге, алє добре зродзи. Идземе на 2 тони слунечнїку по гольту, а кед будзе вецей, то будзе добре – гутори Олеар.
МА РЕКОРДНИ УРОЖАЇ
Михайло Михняк
Михал Михняк зоз Коцура роби 22 гольти жеми и вецей роки є познати по рекордних урожайох у шицких польопривредних културох хтори садзи. У задруґи зоз хтору сотрудзує, гваря же є найлєпши продукователь жита, сої и кукурици. Михал ше консултує зоз польопривреднима инжинєрами и на час шицко пороби. Його товарише и фаховци гваря же є барз точни, же шицко пороби на час и дзекуюци тому и ма добри урожай.
– Влонї сом мал кукурицу, жита и слунечнїку, барз сом задовольни з прешлим роком, а того року сом лєм пременєл поля. Найвецей мам кукурици, вец жита и дакус слунечнїку. Вецей роки садзим кукурицу Декалб, и поцерпал сом чи го будзе и тей яри. Чекал сом, секирал ше, алє на щесце, тото цо сом писал у задруґи „Либела” то сом и достал, тераз праве пред шатву, и добре же сцигло и же нє мушим меняц гибрид. Жем сом порихтал зоз шатвопририхтовачом, уреа розруцана, прейдзем ище раз зоз шатвопририхтовачом и будзем садзиц, перше слунечнїк, а вец кукурицу. Жито сом два раз прикармел. Треба го ище опирскац превентивно од коровча и од хороти – гутори Михняк.
ТРЕБА ЗАЩИЦИЦ ЖИТО ОД КОРОВЧА И ХОРОТОХ
Юлин Фейса
Юлин Фейса зоз ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва, Дїловней єдинки у Коцуре, гвари же випочитовани жаданя кооперантох и же скоро шицки, 99 одсто, достали шаца хтори жадали, и за хтори им обецане же их достаню.
– Того року було найкритичнєйше зоз шацами кукурици Декалб, хтори даваю барз високи урожай. Потераз шаце Декалб обезпечене, так як продукователє глєдали. Треба го лєм посадзиц и кед будзе добра цена, будзе заробку. У наиходзацих 10 дньох треба опирскац жито од коровча и од хоротох и треба окончиц друге прикармйованє жита. За тих цо пирскаю жита, ранши температури нє треба же би були спод 5 ступнї, а ище лєпше коло 8 ступнї, же би ше пирсканє наисце удало – гварел Фейса.
Шицки продукователє ше складаю же хто ґод зачувал кукурицу, хто ю вєшенї нє предал, тераз ма добри заробок.